sieveson (sieveson) wrote,
sieveson
sieveson

Українсько-румунський кордон - Мармароси

Привіт усім, хто ще читає цей журнал! Вже  сто років не писав сюди  через лінь, зайнятість на роботі та і відсутність "глобальних" подій, що заслуговували б на увагу) Ну от в середині липня пройшлися з друзями по маршруту Шибене - українсько-румунський кордон - ПІМ - Ділове. Звідти назбиралося трохи фоток, які і пропоную Вашій увазі. День 1. (маршрут і місця cтоянок показані досить умовно - без точної прив*язки)
У нормальному масштабі карту маршруту можна побачити тут  і тут.
Добралися з Франика до Верховини години за півтори до відправлення автобусу Верховина-Шибене. У Верховині встигли випити місцевого пива (так собі). В автобусі було прикольно: як завжди, бажаючих їхати було втричі більше, ніж вміщав пазик... крім того, серед цих бажаючих налічувалася пара самих натуральних свиней, запах яких придавав поїздці незабутнього колориту )) У Шибеному зареєструвалися на заставі (дозвіл отримували заздалегідь, ще  Києві - відправляли запити в Мукачівський і Чернівецький прикордонні загони). Почапали вгору... Погода ніби стала прояснятися (до того зранку у Львові була злива, у Франику затягнуте сіре небо, та ж картина у Верховині)... поки йшли через ліс ніби все було нормально. Коли вийшли на хребет Руський Діл - небо почало дуже швидко затягувати хмарами тягнуло з румунського боку, над Чивчинами гриміло і спалахували блискавки... з боку Чорногори було трохи краще ) Ну а це останній знімок г. Стіг перед тим як бахнуло прямо перед нами і розпочалося: злива, град, блискавки, грім... Порушуючи всі правила безпеки, вирішили йти далі аби швидше дістатися прикордонної застави і там перечекати негоду. Поки туди дійшли - буря минула. Поспілкувалися з прикордонниками, ті порадили заночувати в колибі, що розташована трохи нижче застави. Так ми і зробили. Погода тим часом остаточно налагодилася. День 2. Майже без пригод. Весь день йшли вздвж кордону. На горі Межипотоки були "атаковані" зграєю вівчарських собак у кількості  8 голів. Було стрьомно, але, слава Богу, не покусали). При цьому їхній господар (думаю, румун, адже при нашому наближенні він з отарою перебрався саме на румунську сторону) усунувся від "конфлікту" за найближчі кущі. Щодо ситуації з водою, то вздовж кордону від підйому на Неняску її немає аж до початку підйому на Піп Іван. Однак, після спуску з Межипотоків є поворот направо до с. Богдан, якщо туди повернути, то в метрах 500 є вода. Там же розташована ще одна прикордонна застава. Тут ми і стали на другу ночівлю. Під вечір поруч назбиралося ще до двух десятків туристів. "Наслідки" вчорашнього дощу: Власне, кордон Чорногірський хребет, як на долоні г. Шауль під Неняскою румунські Фаркеу і Міхайлек Попереду  - Піп Іван Мармароський - головна мета подорожі. він же з місця стоянки Далі буде...
Tags: Мармароси, карпати
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 12 comments